Історія ПТУ №27

Наше училище знаходиться в одному знайбільш відомих кожному свідомому українцю містечок на Волині – Берестечку. Далеко не кожне місто може гордитися такою славною історією. Близько 340 років тому тут відгриміли гарматні постріли. На полях, колись густо политих людською кров’ю, давно вже визрівають мирні врожаї. Затерлись сліди битви, війскових таборів, переправ… Та народ свято береже пам’ять про героїзм своїх синів. Щороку тисячі людей відвідують ці місця, вшановують пам’ять полеглих, виявляють бажання знати правду про все, що відбувалось тут в 1651 році.

На місці, де розташоване училище, у 19-20 столітті знаходився фільварок “Наренчино” графа Граббе Павла Михайловича. І до сьогодні це місце за народною назвою називають “Рінчиною”.

Після закінчення війни, коли в місто прийшла радянська влада на основі будівель панського маєтку була утворена МТС.

В 1956 році МТС була переведена в м. Горохів. На базі станції утворили зоотехнічний технікум.

Зоотехнічний технікум в м. Берестечку діяв до 1978 року. Тоді, згідно наказу №179 від 31 травня 1978 року з 1 вересня 1978 року було припинено підготовку сільськогосподарських кадрів середньої кваліфікації. Контингент учнів та план прийому на 1978 – 1979 навчальний рік передали Горохівському радгоспу-технікуму.

Вивільнені будівлі, споруди, автомобілі, трактори, сільськогосподарські машини та майно і товарно-матеріальні ціності передати безкоштовно з балансу на баланс Державному комітету Ради Міністрів УРСР по профтехосвіті для організації сільських професійно-технічних училищ по підготовці механізаторських кадрів.

18 липня 1978 р. був виданий наказ про відкритя в м. Берестечку, філіалу Луківського СПТУ-2. Ззавідуючий філіалом був призначений М. А. Гороть. А з 31 серпня філіал був реорганізований у самостійне училище, яке отримало назву Берестечківське професійно-технічне училище №7. Офіційно перший дзвоник пролунав 2 жовтня 1978 року.

Початковий набір складав 3 групи в кількості 75 чоловік. Учні здобували професію тракториста-машиніста, яка була дуже потрібною для розвитку сільського господарства нашого регіону.

Дві навчальні групи створили на базі неповної середньої освіти із терміном навчання 2 роки і одну групу на основі повної середгьої освіти з терміном навчання 8 місяців.

Одночасно при училищі ьув відкритий філіал Горохівської загальноосвітньої веірньої школи, яка надавала учням середню освіту. Посаду завідуючого займав Саковський В. П.

Першими вчителями, засновниками училища були Гороть С.І., Данилюк М.І., Теслюкевич Ю.П., Герасимович В.Т., Бірук З.Г., Фірковський І. та інші.

Матеріально технічна база училища з роками покращувалася. Зростала кількість бажаючих навчатися. І було прийнято рішення про відкритя нової професії. В 1983 році була вже, набрана перша група кравців. Її очолили Суднік У.С. та Бондарук Р.П., Романюк Г.Й., Підгорна Т.К.

В 1982 році була утворена необхідна база і розпочато підготовку кадрів з професії кравець легкого жіночого одягу, а з 1986 року – майстер сільськогосподарського будівництва. Також здійснювалась підготовка майстрів машинного доїння та майстрів холодильних установок з шестимісячним терміном навчання.

В зв’язку з тим, що училище було розміщене в старих пристосованих приміщеннях то в 1984 році розпочалось проектування і в 1985 році будівництво учбового корпусу на 450 учнівських місць, гуртожитку на 220 місць, і допоміжних споруд.

1 вересня 1986 року учбовий корпус і гуртожиток були здані в експлуатацію. В цьому ж році училище було реорганізоване в середнє професійно-технічне училище №27, і розпочато підготовку кваліфікованих робітників з одержанням середньої освіти по спеціальностях:

  • тракторист-машиніст широкого профілю; слюсар-ремонтник; водій автомобіля – термін навчання 3 роки;
  • кравець легкого жіночого одягу – термін навчання 3 роки;
  • майстер сільськогосподарського будівництва – термін навчання 3 роки.

За роки існування в училищі було підготовлено і направлено в народне господарство понад 5 тися висококваліфікованих робітників, які користуються попитом на ринку праці.

Підготовка кваліфікованих робітників в училищі здійснюється на власній базі, що складається з навчального корпусу на 450 учнівських місць, гуртожитку на 220 місць, 5 виробничих майстерень, 4-х лаболаторій, машино-тракторного парку, учбового господарства на 210 га орної землі, спортзалу і спортивних майдончиків і інше.

Тисячі птахів-випускників училища розправили крила і полетіли в вирій нового життя, адже за роки свого існування училище підготувало понад 5 тисяч кваліфікованих робітників. І звили свої гнізда не тільки на рідній Волині, а і по всій Україні, дехто навіть і поза її межами. Найкращі з них, кому притаманна висока професійність, прагне до вдосконалення своєї майстерності, продовжили навчання в технікумах, вищих учбових закладах і зараз обіймають керівні посади, а чимало з них повернулися на посади викладачів та майстрів виробничого навчання в своє рідне училище. Серед них: Рузак А.С., Бернацька Т.М., Данилюк С.П, Коржанівська Л.І., Олійник Л.Я.

Догори