Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. Він був встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання — добитися, щоб у 21 столітті проблема куріння тютюну зникла. ВОЗ цією акцією застерігає населення планети (курцями є більше половини всього чоловічого населення пла нети і близько чверті жіночого) від згубної звички – однієї з найбільш поширеніших епідемій за всю історію існування людства – никотиноманії, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією. Існує вираз, що «крапля нікотину вбиває коня». Деякі учені вважають, що ця крапля здатна убити не одну, а трьох коней. Що ж до людей, то смертельна доза нікотину для людини – 50-100 міліграм.
У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з тютюнопалінням.
За даними ВООЗ, тютюнопаління є головною причиною смерті. Щороку більш як 5 млн людей помирають від інфаркту міокарда, інсульту, раку, хвороби легенів та інших хвороб, що пов’язані тютюнопалінням. Ця цифра не включає більш як 600 тисяч людей, які щороку помирають від пасивного паління. Більше чверті з них становлять діти, повідомляє BBC.
Якщо тенденції зростання поширення паління не зменшуватимуться, то, за прогнозами ВООЗ, до 2020 року щороку передчасно помиратимуть 10 млн чоловік, а до 2030 року паління тютюну буде одним з найсильніших чинників, що призводить до передчасної смерті.
В Україні склалася особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління у молодіжному середовищі. За даними Європейського опитування учнівської молоді ESPAD, 63% опитаної молоді хоча б один раз в житті курили сигарети, 55% респондентів вказали на те, що їм дуже легко купити сигарети (не дивлячись на закони, які забороняють продажу сигарет дітям до 18 років).
Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення. Слід враховувати також тісний зв’язок між курінням та наркоманією – серед споживачів наркотиків близько 85 % тих, хто вже мав чи має досвід паління. Останні наукові дослідження дають підстави стверджувати, що куріння вагітних жінок підвищує ризики розвитку наркотичної залежності у їхніх майбутніх дітей.
Склад тютюнового диму
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII-XVIII столітті.
20 листопада 2008 року світ відзначав Міжнародний день відмови від паління. Тему шкоди тютюнопаління підняли лікарі з Американського онкологічного товариства ще у 1977 році, саме з їх ініціативи кожного третього четверга року світу нагадують про потребу відмовитися від вбивчої звички.
За даними ВООЗ у 2020 році рівень смертності від паління може підвищитися до однієї людини за 3 секунди. Близько третини населення світу, або 1,1 млрд. осіб у віці 15 років і старше є курцями. На кожні 1000 тон виробленого тютюну в кінцевому рахунку припадає 1000 смертей. Виходячи з тенденції сьогодення, приблизно 250 млн. дітей в майбутньому, можливо, будуть вбиті тютюном.
За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожний другий дорослий українець курить. У цілому в країні 15,5 мільйонів курців, і з кожним роком їх кількість зростає. Щорічно тютюнопаління вбиває 120 тис. українців, і за підрахунками експертів, до 2020 року в Україні вживання тютюну спричинить понад 22 % смертей.
Що таке тютюновий дим ?
Тютюновий дим – це суміш газів, пари і найдрібніших частинок твердих речовин. Всього їх приблизно 4000. гази і пара – 90%. Основний газ – чадний (моно оксид вуглецю). “Тверда” складова – приблизно 10 % диму, яку можна розкласти на:
- Ацетон – головний компонент рідини для зняття лаку з нігтів;
- Бензпирен – канцерогенів, що також міститься у вугільній смолі;
- Бутан – легкозаймиста рідина, додають у паливні продукти;
- Кадмій – хімічний елемент, що пошкоджує печінку, нирки і мозок;
- Миш’як – отруйна речовина, що використовується для нервів у стоматології, канцероген;
- Полоній – 210 – радіоактивний елемент, канцероген;
- Гліколь – речовина, яку додають в антикорозійну речовину;
- Фенол – отрутохімікат, який використовують при виготовленні пластмаси та дезінфекції приміщень;
- Свинець – хімічний елемент, що ушкоджує клітини головного мозку;
- Формальдегід – токсичний хімікат, що використовується для бальзамування померлих;
- Толуол – токсичний компонент соснової смоли і нафти, входить до складу багатьох лаків та фарб;
- Ціаністий водень – вбиває імунну систему легенів, призводить до бронхіту .
Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема
Стан громадського здоров’я в Україні свідчить про актуальну потребу підвищення ефективності збереження та зміцнення здоров’я українського народу, формування здорового способу життя і, таким чином, забезпечення сталого національного розвитку.
Основними чинниками, які негативно впливають на здоров’я, є тютюнопаління, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизм. Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 %) та перше місце серед жінок (19,9%). 80 % курців починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежність.
Тютюнопаління – одна з найгостріших проблем сьогодення серед підлітків. Це соціальне явище має свою динаміку та закономірності розвитку. Серед споживачів тютюну 6-8% – діти молодшого шкільного віку. Курить кожен п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60% випускників шкіл. Така статистика свідчить про відсутність мотивованої направленості підлітків на формування та збереження свого здоров’я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя.
Кажуть, начебто підлітки менш залежні від куріння та можуть самостійно кинути курити, тобто їм не потрібна будь-яка допомога. Але досвід переконує: серед підлітків справді чимало тих, хто тільки робить перші спроби курити, проте є й такі, що неодноразово намагалися це зробити – тому потребують професійної допомоги соціального педагога. Всесвітня організація охорони здоров’я розробила узагальнену класифікацію факторів ризику поширення тютюнопаління серед підлітків відповідно до рівня їх прояву. Під факторами ризику розуміють умови, що сприяють поширенню тютюнопаління серед підлітків.
Визначають 4 рівні прояву факторів:
- Біофізіологічний;
- Індивідуально-психологічний;
- Мікросоціальний;
- Мікросоціальний.